Путін замінює військових керівників агентами ФСБ: що відбувається в армії РФ – The Economist
Про це пише видання The Economist.
Вже через два тижні після початку війни в Україні в лютому 2022 року припинив працювати телефон генерала ФСБ Сергія Беседи, який відповідав за звіти щодо ситуації на фронті. На основі його неправильних даних Путін будував очікування щодо швидкої перемоги. Після невдачі наступу з’явились чутки про арешт Беседи, але той знову з’явився на публіці — у березні 2024 року він брав участь у переговорах про припинення вогню з представниками США в Саудівській Аравії.
Андрій Солдатов, експерт з питань російських спецслужб, зазначає, що участь розвідки в таких переговорах свідчить про два моменти: по-перше, Путін розглядає переговори як альтернативу війні, а по-друге — реабілітує розвідників, попри їхню роль у провалах на початку війни. Водночас військові не підтримують цю точку зору. За даними Міноборони Великої Британії, Росія втратила понад 200 тисяч солдатів убитими і 600 тисяч пораненими, але не досягла значних результатів на фронті. Армія, як підкреслює видання, вимушена воювати не лише з українськими силами, а й з власними спецслужбами.
ФСБ нарощує контроль над військовими через розширення контррозвідки, яка набуває все більшого впливу. Її основна місія — стежити за армією, стримувати вплив популярних генералів і не дозволяти політичній самоорганізації. Солдатов порівнює цю ситуацію з чистками часів СРСР. За словами джерел, Путін почав не довіряти військовим після їх стриманої реакції на початок війни. За кілька днів до вторгнення генерал у відставці Леонід Івашов, який раніше висловлював позицію Генштабу, публічно попередив про можливу катастрофу. Коли бліцкриг не вдалося реалізувати, російські ЗМІ фактично звинуватили ФСБ у тому, що армія не мала чіткої уяви ані про цілі операції, ані про свою місію.
Щоб посилити тиск на військове керівництво, Путін дозволив Євгенію Пригожину відкрито критикувати міністра оборони Сергія Шойгу та головнокомандувача Валерія Герасимова. Однак у липні 2023 року Пригожин вчинив заколот, отримавши мовчазну підтримку частини офіцерів. Армія не підтримала його, але й не заважала. Після загибелі Пригожина в авіакатастрофі почались масові чистки — кілька генералів зникли, популярний командир Іван Попов був понижений, а медіаресурси Пригожина потрапили під державний контроль.
У Telegram, що став майданчиком для незалежної військової аналітики, вплив військових кореспондентів, чия аудиторія налічує близько 13 мільйонів осіб, значно обмежили. Після заколоту Пригожина арештували відомого блогера Ігоря Стрєлкова, інші ж стали обережнішими у висловлюваннях.
ФСБ проводить зачистки не лише в армії, але й у Міністерстві оборони. Шойгу перевели на іншу посаду, а його оточення опинилося під ударом: арештовано трьох колишніх заступників і близько 30 співробітників. Михайло Комін із Центру аналізу європейської політики зазначає, що метою цих дій було ліквідувати "клан" Шойгу та здобути контроль над фінансовими потоками Міноборони. Наступник Шойгу, економіст Андрій Бєлоусов, без зв’язків з впливовими групами, отримав лише часткову свободу у формуванні команди: двох із трьох заступників, ймовірно, призначив особисто Путін.
Арештовано трьох генералів, серед яких заступник начальника Генштабу Вадим Шамарін та Іван Попов. Останній нещодавно направив Путіну листа з проханням повернути його на фронт. У листі він написав, що завжди виконував накази та слідував шляхом, визначеним присягою і волею президента. Кремль підтвердив отримання листа, однак відповіді на нього поки що не надано.
РФ вдарила по Запоріжжю у Новий рік: рятувальники евакуювали жінку з палаючого будинку
Распечатать
