Попри захист заказника: “кооператив Рябікіна” не відмовляється від планів забудови “Жукового острова”
Про це пише Київвлада.
Одним із аргументів правоохоронців стало те, що тепер вже ексорендар цієї землі – ЖБК “Совські ставки”, за яким стоять особи із оточення відомого політика і держслужбовця Павла Рябікіна (на колажі) – використовував її не за цільовим призначенням. Замість “об’єктів транспортної інфраструктури” там була розміщена одна з будівель розташованого поруч пляжного клубу “Маячок”, що було зафіксовано чиновниками КМДА ще в 2020-ому. Наразі кооператив намагається в судовому порядку (поки що безуспішно) оскаржити результати відповідного обстеження землі столичною мерією. Цілком можливо, це робиться задля того, щоб надалі все ж спробувати повернути собі землю, яку, включно із сусідніми ділянками, планувалося використати для будівництва житлового комплексу (ЖК).
Нещодавно обслуговуючий житлово-будівельний кооператив (ЖБК) індивідуальних забудовників приватних житлових будинків “Совські ставки” безуспішно намагався в судовому порядку оскаржити дії Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) щодо проведення у 2020 році обстеження орендованої кооперативом земельної ділянки на вул. Лютневій, 58-а, 58-в в Голосіївському районі столиці.
Так, 5 червня 2025 року Запорізький окружний адмінсуд відмовив кооперативу в задоволенні його позову. Раніше цю справу розглядав Окружний адмінсуд Києва, який був ліквідований у грудні 2022 року, після чого позов було передано до Запоріжжя за автоматичним розподілом. При цьому, станом на сьогодні відсутня інформація про подання кооперативом апеляційної скарги на програшне для себе рішення суду.
Про що спір
19 листопада 2020 року Департамент земельних ресурсів КМДА провів обстеження вищезгаданої ділянки площею 5,1 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0055). Це було зроблено за ініціативи Київської міської прокуратури, яка місяцем раніше направила до столичної мерії запит щодо проведення такого обстеження. За результатами виїзду чиновниками було встановлено, що на ділянці на вул. Лютневій, 58-а, 58-в ростуть зелені насадження, що частина цієї землі огороджена парканом та охороняється і що на ділянці розміщено кілька тимчасових споруд та цегляна будівля пляжного клубу «Маячок». У зв’язку з цим “ревізори” встановили ознаки використання ділянки кооперативом не за її цільовим призначенням – справа в тому, що ця земля має “офіційне” призначення “для колективного житлового будівництва” (вид використання – “для облаштування лінійних об’єктів транспортної інфраструктури”).
У квітні 2021 року ЖБК “Совські ставки” подав до ОАСК позов щодо визнання протиправними дій Департаменту земельних ресурсів КМДА стосовно проведення цього обстеження. В обґрунтування своїх вимог у кооперативі повідомили, що чиновники не повідомили йому про проведення цього обстеження і що представники ЖБК були відсутні на цьому заході та під час складання акту обстеження. А тому, мовляв, цей захід було проведено столичною мерією без достатніх правових підстав. У Департаменті земельних ресурсів КМДА у свою чергу виступили проти задоволення таких вимог ЖБК “Совські ставки”. Так, чиновники зазначили, що вони взагалі не повинні були нікого попереджати про свій виїзд – мовляв, це потрібно робити лише при проведенні “перевірки дотримання вимог земельного законодавства”, а не при проведенні обстеження.
Врешті-решт, як зазначалося вище, 5 червня 2025-го Запорізький окружний адмінсуд, до якого цю справу було передано у квітні поточного року, відмовив кооперативу в задоволенні його вимог. Так, суддя Дмитро Татаринов вирішив, що аргументи Департаменту земельних ресурсів КМДА є обгрунтованими. При цьому, в суді зазначили, що у 2024 році Верховний суд розірвав договір оренди цієї ділянки, а тому вона де-юре вибула з користування кооперативу, у зв’язку з чим у нього “відсутнє право, яке б підлягало захисту”.
Втім, вочевидь, кооператив недарма не відмовився від своїх вимог, хоча справа й “лежала” у судах понад три роки з моменту подання позову. Можна припустити, що у ЖБК ще є плани стосовно повернення у своє користування цієї ділянки, а тому йому було важливо зафіксувати відсутність порушень при “попередній” оренді.
Цінна земля
29 квітня 2010 року Київрада рішенням №788/4226 погодила передачу ЖБК “Совські ставки” двох земельних ділянок на вул. Лютневій, 58-А, 58-В загальною площею 15,7 га для житлового будівництва та облаштування лінійних об’єктів транспортної інфраструктури. Більшу ділянку площею 10,4 га кооперативу було передано у власність (для житлової забудови), меншу – площею 5,3 га – в оренду на 25 років (для облаштування лінійних об’єктів транспортної інфраструктури; це саме та вищезгадана ділянка, на які проводилося обстеження, але її площа за невідомих причин була зменшена).
Цей землевідвід здійснювався у тому числі за рахунок ділянок, які на той час знаходилися в користуванні інших суб’єктів господарювання.
Так, згідно зі вказаним рішенням, міськрада вилучила у ТОВ “Рекреаційно-оздоровчий центр (РОЦ) “Зелений Порт” 11,1 га землі (компанія орендувала її в столичної громади з 2005 року), а у ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Макрос” – 3,2 га землі (у рішенні зазначалося, що ця земля була орендована на підставі рішення Господарського суду Києва від 24 липня 2008 року). Вказані компанії офіційно не заперечували, щоб у них забрали землю. Крім того, ще 1,3 га землі ЖБК “Совські ставки” отримало з міських земель, не наданих у власність чи користуванні.
Також відповідно до рішення про відвід земельних ділянок згаданому кооперативу, Київрада виключила частину переданої йому землі площею 3,38 га з переліку територій лісів та лісопарків – задля цього було вирішено внести відповідні зміни до Програми розвитку зеленої Києва та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.
Ділянки, які були передані ЖБК “Совські ставки”
Протягом 2011-2014 років оскаржити цей землевідвід в порядку адміністративного судочинства намагалася прокуратура Києва – правоохоронці вимагали визнати протиправним і скасувати вищезгадане рішення столичної міськради.
В обґрунтування своїх вимог прокурори зокрема вказували на те, що на ділянки, які були передані ЖБК “Совські ставки”, не було затверджено план земельно-господарського устрою, а також на те, що на землях зелених зон не допускається розміщення будівель та комунікацій, “які не передбачені для відпочинку, занять спортом та обслуговування лісового господарства” (мова йшла саме про ту частину землі площею 3,38 га, яку виключили з території лісів).
Також правоохоронці висловили сумніви стосовно законності передачі частини землі площею 3,2 га, про яку мова йшла вище. Так, вони вказували на те, що рішення столичного госпсуду, на яке Київрада посилалася при здійсненні землевідводу на користь ЖБК “Совські ставки”, насправді на той час вже було нечинним. Зазначалось, що 11 листопада 2008 року цей судовий вердикт було оскаржено в апеляційній інстанції, а тому де-юре служителі Феміди відмовили ТОВ “БК “Макрос” у визнанні права оренди. Відповідно, на думку прокуратури, столична міськрада за невідомих обставин “отримала згоду неналежного землекористувача”.
Втім, ці та інші аргументи прокуратури не переконали служителів Феміди – 30 липня 2014 року Вищий адмінсуд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Зазначимо, що ЖБК “Совські ставки” отримало свідоцтво на право власності на землю площею 10,4 га лише незадовго до завершення вищезгаданого судового спору – в липні 2014 року. У свою чергу, договір оренди ділянки площею 5,3 га між Київрадою та вказаним кооперативом було укладено вже після закінчення цього “раунду” судів – 3 жовтня 2014 року.
Незважаючи на невдачі в судах, столична прокуратура не здалася, і на початку 2015 року ініціювала нову справу щодо “вигнання” ЖБК “Совські ставки” з вказаної землі. Тоді правоохоронці подали до Господарського суду Києва позов щодо визнання незаконним і скасування рішення міськради №788/4226 від 29 квітня 2010 року, визнання недійсним договору оренди однієї частини землі та скасування державної реєстрації прав на іншу, визнання відсутності права користування землею тощо.
Одним із головних аргументів прокуратури стало те, що спірна ділянка входить у межі ландшафтного заказника місцевого значення “Жуків острів”. Мова йшла про те, що Київрада не мала права передавати цю землю у власність та в оренду для житлового будівництва, адже це суперечить Земельному кодексу України, відповідно до якого на територіях заказників “обмежується або забороняється діяльність, яка суперечить його (заказника. – КВ) цілям і завданням”. При цьому прокурори висловили думку, що будівництво житлових будинків на цій землі призведе до фактичного знищення вказаного об’єкта природно-заповідного фонду.
Втім, і в цьому випадку правоохоронців спіткала невдача – 6 квітня 2016 року Касаційний господарський суд остаточно відмовив їм в задоволенні позову. Однією з підстав для цього стало те, що “межі ландшафтного заказника місцевого значення “Жуків острів” не встановлені”.
Зазначимо, на час розгляду цієї судової справи загальна площа “більшої” ділянки чомусь була зменшена з 10,4 га до 10,1 га. Крім того, ця ділянка тоді вже була “поділена” на дві ділянки – площею 9,24 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0048) і площею 0,98 га (кадастровий номер – 8000000000:90:332:0050).
13 серпня 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ЖБК “Совські ставки” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва та обслуговування житлового комплексу з об’єктами громадського призначення та облаштуванням лінійних об’єктів транспортної інфраструктури на вул. Лютневій, 58-А, 58-В.
Даним документом, який наразі відсутній у відкритому доступі, було передбачено, що на вказаних трьох земельних ділянках можна проєктувати зведення будівель висотою до 12 метрів включно. При цьому, чиновники вказали на те, що ця земля перебуває у ландшафтно-охоронній зоні та в межах природно-заповідного фонду, а тому проектна документація майбутнього будівництва повинна бути погоджена з органами охорони культурної спадщини. Також в МУО було зазначено, що ділянки проєктування потрапляють у зону підтоплень природного та техногенного характеру, у зв’язку з чим перед їхньою забудовою потрібно провести заходи з “інженерної підготовки та захисту території”.
Надалі, в грудні 2020 року, прокуратура Києва подала черговий позов щодо розірвання договору оренди землі та зобов’язання повернути її – саме той, по якому нещодавно було задоволено вимоги правоохоронців. І в цьому випадку, як зазначалося вище, прокурори вирішили спробувати повернути громаді лише одну ділянку – площею 5,3 га.
Підставою для цього, на думку правоохоронців, є той факт, що ЖБК “Совські ставки” систематично порушує умови договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів за користування ділянкою. Мова йшла про борг в сумі 4,9 млн гривень (станом на листопад 2020 року). При цьому, правоохоронці повідомили, що раніше справи щодо заборгованості цього кооперативу перед столичною громадою розглядалися в судах, і відповідно до їхніх рішень ЖБК “Совські ставки” було зобов’язано виплатити ці грошові кошти. Також у прокуратурі вказали, що кооператив використовує частину цієї ділянки не за цільовим призначенням. Такий факт, мовляв, було встановлено під час вищезгаданого обстеження цієї землі чиновниками КМДА у листопаді 2020 року.
Раніше Господарський суд Києва вже відмовляв прокуратурі в задоволенні цього позову – це сталося 29 листопада 2021 року. При цьому, у рішенні суду зазначалося, що на той час ЖБК “Совські ставки” вже сплатив заборгованість. Після цього правоохоронці програли ще в апеляційній інстанції, але надалі вони добилися повернення цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції – відповідну постанову за скаргою прокуратури 25 жовтня 2022 року виніс Касаційний господарський суд.
У другому колі даного судового спору ситуація суттєво змінилася. Так, 27 березня 2023 року столичний госпсуд задовольнив вимоги правоохоронців. У свою чергу, в апеляційній інстанції служителі Феміди були на боці ЖБК “Совські ставки”, задовольнивши його апеляційну скаргу 27 вересня 2023 року. А крапку в цій справі, як зазначалося вище, поставив Касаційний господарський суд – 13 лютого 2024 року він задовольнив скаргу прокуратури, скасувавши рішення апеляційного суду та залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Хто бореться за землю Жукова острова
За даними аналітичної системи Youcontrol, ЖБК “Совські ставки” має відношення до неформальної “групи родини Рябікіних”, а ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” (ексорендар частини землі на острові Жуків) входить до цієї ж групи. Різниця в цих формулюваннях дуже проста: “відношення” якоїсь компанії до певної групи встановлюється за непрямими зв’язками з тими чи іншими особами, тоді як “членство” в групі – це коли такі особи є засновниками або власниками цієї компанії.
До “групи родини Рябікіна” відносять близько двох десятків компаній, які працюють переважно у сфері нерухомості та ресторанного бізнесу. Головними активами цієї групи є вищезгаданий комплекс “Маячок” (включає в себе, серед іншого, яхт-клуб і ресторан), а також ресторан “Sanpaolo” і кафе “Імбир”. Ключові особи – Павло Рябікін та його дружина Галина Рябікіна.
Павло Рябікін – політик і чиновник з багаторічним досвідом роботи у чисельних держструктурах. Він був народним депутатом III, IV та VII скликань Верховної Ради (обирався від “Демократичного союзу”, “Єдиної України” та “УДАРу”), заступником міністра транспорту і зв’язку України (2005-2006 роки), послом України в Данії (2009-2010 роки), заступником голови КМДА Віталія Кличка (2014-2015 роки), директором державного “Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2017-2020 роки) та керівником Державної митної служби (2020-2021 роки). Останнім часом Рябікін очолював Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (2021-2023 роки) і був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Китаї (2023-2024 роки).
У 2015 році Павло Рябікін називав боротьбу прокуратури проти ЖБК “Совські ставки” не інакше як “шоу-програмою правоохоронних органів” та “не дуже чесним” піаром. Зокрема, він навіть розповідав, що визнання в судовому порядку рішення Київради про цей землевідвід недійсним не тягне за собою автоматичного виконання, адже, мовляв, має бути судовий процес, у якому треба розірвати договір оренди.
Зазначимо, комплекс “Маячок” займає землю, яку в міської громади орендує саме ТОВ “РОЦ “Зелений Порт” – мова йде про ділянку, частину якої Київрада передала ЖБК “Совські ставки”. На території “Маячка” знаходиться футбольне поле, де, як стверджують різні джерела, полюбляв грати зі своїми друзями Сергій Льовочкін – голова Адміністрації президента Віктора Януковича, нардеп VI, VIII і IX скликань Верховної Ради, один із фактичних керівників нині забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”.
Що цікаво, в 2013 році ЗМІ повідомляли, що 50% комплексу “Маячок” належали другу Льовочкіна – бізнесмену Дмитру Фірташу, який наразі проживає за кордоном та знаходиться під пильною увагою правоохоронців різних країн (в тому числі й США).
Нагадаємо також, що наприкінці 2019 року структури із орбіти Павла Рябікіна отримали в своє користування ще одну земельну ділянку на Жуковому острові – на вул. Лютневій, 58-Ж, впритул до комплексу “Маячок”. Тоді Київрада погодила передачу 1,3 га землі в оренду ТОВ “Укррятвод”. На той час цією компанією володіла киянка Валерія Зінченка, чиї батьки – Валерій та Лариса Горюшко – були помічниками Рябікіна у Верховній Раді.
У 2020 році ЗМІ називали Валерію Зінченко помічницею міського голови Києва Віталія Кличка. При цьому, з червня 2020 року офіційним власником ТОВ “Укррятвод” є безпосередньо сам Павло Рябікін.
Відведення землі цій компанії стало причиною скандалу в сесійній залі Київради. При розгляді цього питання окремі депутати вказували на те, що на ділянці знаходяться будинки, які не могли бути побудовані там законно, адже ця територія знаходиться в прибережній-захисній смузі Дніпра, де можна зводити лише гідрологічні, гідрометричні або лінійні споруди. Але врешті-решт такі аргументи ніяк не вплинули на більшість депутатського корпусу.
Ще одна скандальна історія розпочалася недавно. У 2024 році столична прокуратура в судовому порядку добивається скасування державної реєстрації ділянки площею майже 16 га на території Дарницького лісгоспу та права користування нею компанією ТОВ “Аеронн”, за яким стоять люди із оточення все того ж Павла Рябікіна і ексзаступника директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА і відомого забудовника Андрія Вавриша.
Правоохоронці вказують на те, що Київрада не приймала рішень щодо відведення цієї землі та зміни її цільового призначення (із “земель лісового фонду” на “землі рекреаційного призначення”). При цьому, в прокуратурі зазначають, що відвід цієї ділянки обов’язково мав бути погоджений комунальним підприємством, яке займається утриманням лісових насаджень, і що вказане ТОВ, вочевидь, має плани щодо забудови даної території. На даний момент правоохоронці не мають успіхів: у столичному госпсуді їм було відмовлено в задоволенні позову через те, що, мовляв, держреєстрація не дорівнює реєстрації права власності.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов. Раніше, з квітня 2021-го, роботу вказаного структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений – через отримання підозри у резонансній справі щодо можливих махінацій зі столичною землею, відомою як “операція “Чисте місто”.
Автор: Олександр Глазунов