Онкобізнес по-українськи: Фісталь, Шипко й 300 фірм у схемі на сотні мільйонів

Онкобізнес по-українськи: Фісталь, Шипко й 300 фірм у схемі на сотні мільйонів
Онкобізнес по-українськи: Фісталь, Шипко й 300 фірм у схемі на сотні мільйонів
Бізнесмен Герман Фісталь, якого підозрюють у корупційній схемі на 231 мільйон гривень, опинився у центрі гучного процесу. За версією слідства, він разом із посадовцями з Національного інституту раку монополізував державні закупівлі. Схема проста й водночас зухвала: створити свій "медичний Ощадбанк", через який протягом років викачувалися бюджетні мільярди.

Про це повідомляє телеграм канал Викривач, пише "Стопкор"

Із найбільш цинічного — завищення цін на обладнання до +50 %, яке начебто постачалося для лікування онкохворих пацієнтів.

У справі фігурують ще шестеро осіб: серед них — посадовці інституту, представники фірм-постачальників та колишній в.о. директора НІР, депутат облради. І хоча масштаби розкрадання вражають, "Викривач" саркастично заспокоює: "всі під контролем.

Замість онкообладнання — кишені ’’своїх’’. Як клали бюджети в медичному ’’Ощадбанку’’ Фісталя qkhidqxidtidxzrz

Ключові фігуранти кримінального провадження

У справі про масштабне розкрадання коштів, виділених на закупівлю медичного обладнання для онкохворих, фігурують шестеро осіб. Їх підозрюють в організації злочинної схеми, яка протягом кількох років забезпечувала монополію на державні закупівлі та дозволяла виводити з бюджету сотні мільйонів гривень.

Герман Фісталь — центральна фігура провадження. Бізнесмен, власник компанії "Автоспецпром" і фактичний керівник понад 300 афілійованих юридичних осіб, які брали участь у тендерах на постачання медичного обладнання. За версією слідства, саме він виступив організатором злочинного об’єднання, що діяло за погодженням із представниками Національного інституту раку. Обладнання закуповували за завищеними цінами, іноді — на 50% вище ринкових.

Андрій Шипко — колишній народний депутат і депутат Дніпропетровської облради, у 2021–2022 роках виконував обов’язки директора Національного інституту раку. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем і сприянні реалізації корупційної схеми. Саме під час його керівництва інститут отримав значні суми бюджетного фінансування, які, як стверджують правоохоронці, були використані у схемі Фісталя.

Оксана Чулуп та Юрій Василенко — представники підконтрольних компаній, які брали участь у тендерах. Їхні дії, на думку слідчих, були скоординовані з організатором схеми, вони безпосередньо відповідали за подання фіктивних документів та участь у конкурсних процедурах.

Дмитро Каліущенко — секретар тендерного комітету Національного інституту раку. Підозрюється в тому, що забезпечував технічну реалізацію закупівель на користь фірм, афілійованих із Фісталем.

Шоста фігурантка справи — службова особа Інституту, ім’я якої не розголошується. За даними слідства, вона також брала участь у забезпеченні перемог потрібних компаній під час закупівель.

Усім підозрюваним інкримінують участь у злочинній організації, зловживання службовим становищем і розтрату державних коштів (ст. 191, 255 КК України). На думку слідства, саме ці особи сформували ядро так званої "медичної мафії", яка роками контролювала тендери у сфері охорони здоров’я.

Як працювала схема: "медичний картель" Фісталя

Нагадаємо, за версією слідства, Герман Фісталь був не просто підприємцем, а головним організатором складної корупційної структури, яка десятиліттями паразитувала на бюджеті охорони здоров’я. Через афілійовану мережу компаній — понад 300 юридичних осіб — він забезпечував перемоги у державних тендерах, здебільшого без конкуренції або шляхом участі фірм із взаємопов’язаними власниками.

Ключовою компанією, що фігурує у матеріалах справи, є ТОВ "Автоспецпром". Саме вона регулярно вигравала закупівлі на постачання автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання. Постачання здійснювалися або з порушеннями, або не в повному обсязі, а вартість техніки була завищена на десятки відсотків.

Щоб ускладнити перевірки, до ланцюга постачання залучали іноземні компанії та штучно змінювали комплектації обладнання. Окремі контракти підписувалися з фірмами-прокладками, які фактично не здійснювали поставок, а лише "прокачували" гроші.

Правоохоронці також звертають увагу на політичне прикриття, яке дозволяло цій схемі працювати безперешкодно. Йдеться, зокрема, про зв’язки Фісталя з колишньою головою парламентського комітету з питань охорони здоров’я Тетяною Бахтєєвою. Саме її вважають однією з головних лобісток родини Фісталів у сфері медичних закупівель з кінця 1990-х років.

Загалом, у 2021–2022 роках схема завдала державі збитків на понад 231 мільйон гривень — це лише підтверджені дані, які нині лягли в основу кримінального провадження.

Сили оборони відбили на фронті 216 атак противника


Распечатать