Путін залишить воєнну економіку навіть після закінчення бойових дій, — FT
Про це йдеться в матеріалі Financial Times.
Зокрема наукова співробітниця Євразійського центру Карнегі з вивчення Росії в Берліні Олександра Прокопенко зазначає, що у 2025 році військові витрати Росії сягнуть майже 172 мільярдів доларів - це 7,7% ВВП і на 12% більше, ніж у 2024-му. Фінансовий план на 2025–2027 роки закріплює цей високий рівень - близько 7% ВВП - на весь період, і його, ймовірно, не буде змінено.
Ці зусилля базуються на двох основних напрямках витрат: виробництві зброї та техніки, а також виплатах військовослужбовцям на фронті. Від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія подвоїла випуск бронетехніки та експоненційно збільшила виробництво боєприпасів. Державний оборонний концерн "Ростех" відкрив нові заводи та складальні лінії. З’явився новий сектор - масове виробництво дронів. Крім того, Росія отримує більше за витрачені кошти, ніж країни НАТО: артилерійські снаряди від "Ростеху" коштують приблизно 25% вартості снарядів німецького виробника Rheinmetall.
"Навіть якби війна закінчилася завтра, виробництво техніки продовжувалося б у прискореному темпі. Оскільки армія вичерпує радянські запаси, Путін рішуче налаштований поповнити склади й оснастити свої війська найсучаснішим озброєнням, створеним з урахуванням бойового досвіду", - вважає Прокопенко.
Кремль також розраховує на експорт озброєнь, щоб підтримувати високий рівень виробництва та наповнювати бюджет: 23 травня Путін провів з цього приводу нараду на найвищому рівні.
"Звичкою стало недооцінювати російські технології, однак багато покупців у світі можуть зробити зовсім інші висновки, спостерігаючи за ефективним використанням російського озброєння. Це стосується, зокрема, систем радіоелектронної боротьби, які знецінюють дорогі засоби з GPS-наведенням", - додає авторка.
Якщо бойові дії вщухнуть, Кремль матиме сильні стимули зберегти розширену армію та відкласти повернення ветеранів до цивільної економіки. Росія намагатиметься втримати військових на службі, пропонуючи їм зарплати у 3–4 рази вищі, ніж у цивільному секторі, однак уже не доведеться виплачувати компенсації за загиблих і поранених — саме вони зараз становлять основну частину витрат на персонал. У міру зниження потреб фронту ці кошти можуть бути спрямовані на подальше зміцнення військової потужності.
"Такі витрати неминуче гальмуватимуть економічне зростання. Але Путіна цікавить не ВВП, а переозброєння. Він уже дав уряду зрозуміти, що уповільнення зростання з нинішніх 4,3% до 1,5–2% буде прийнятним. Інакше кажучи, Росія стала на шлях довготривалої мілітаризації", - стверджує Прокопенко.
Низькі прибутки від нафти не зруйнують російську економіку, а навпаки - пришвидшать переорієнтацію бюджету на військові потреби. Для бюджету Росії важливішим є не рівень падіння цін на нафту, а те, як довго вони залишатимуться низькими. Зниження еталонної ціни на нафту на $10 до $50 за барель зменшить надходження до бюджету приблизно на 0,8% ВВП - це прийнятна втрата.
Заплановане збільшення дефіциту бюджету цього року з 0,5% до приблизно 1,7% ВВП не є катастрофічним. Резервів вистачить щонайменше до 2025 року. У найближчі роки під скорочення в першу чергу потраплять витрати на цивільну інфраструктуру та дотації. Уряд і Центробанк активно готуються до різних варіантів розвитку подій.
"Уявлення про те, що Путін продовжує війну під тиском військово-промислового комплексу, є хибним. Ініціатива виходить від самого президента. Його головна стратегічна мета - позбавити Україну здатності захищатися. Якщо йому не вдасться зараз, він може спробувати знову - вже з потужнішою армією та сучаснішим озброєнням. Зрештою, апетит приходить під час їжі", - підсумувала Прокопенко.
Распечатать
