Економіці РФ загрожує "жорстке приземлення" після припинення війни, — ЗМІ
Про це йдеться в матеріалі Reuters.
Оглядач П’єр Бріансон зазначає, що видима стійкість російської економіки є ілюзорною. Кінець спустошливої війни Росії в Україні зовсім не є неминучим, попри пропозицію про 30-денне перемир’я. Загалом будь-яке припинення вогню навряд чи призведе до менш орієнтованої на оборону економіки.
Військові витрати РФ становлять 8% ВВП і 40% федерального урядового бюджету офіційно. Водночас дані не охоплюють усіх витрат, пов’язаних із обороною. За словами експерта, після закінчення війни ці цифри не зменшаться суттєво, якщо Путін вважатиме припинення бойових дій тимчасовим або використає перемир’я, щоб зібрати ресурси для майбутніх нападів на Схід Європи.
Експерт вважає, що спроба повернути економіку в нормальний стан породила б дві проблеми для Путіна.
Перша проблема полягає в тому, що корпоративні кредити в Росії зросли на 18% як у 2023, так і в 2024 роках. Ставка Центрального банку становить 21% та теоретично могла б запобігти такому буму кредитування. Проте із 2022 року закон зобов’язує банки фінансувати підприємства оборонного сектору за субсидованими ставками. Сільськогосподарські та будівельні фірми також взяли кредити на пільгових умовах, як і деякі іпотечні позичальники. Пільгові кредити наразі становлять близько 16% від загального портфеля банків. Все це підвищує перспективу післявоєнної хвилі дефолту, якщо видатки на оборону впадуть і економіка сповільниться.
Друга проблема - погіршення демографічних показників Росії. Постійний брак робочої сили пояснює низький рівень безробіття в Росії, який становить приблизно 2%. Цивільна промисловість працює ледь на 80% через брак робочої сили, а 1,6 мільйона робочих місць не зайняті. Російські підрахунки свідчать, що до 2030 року нестача робочої сили може сягнути від 2 до 4 мільйонів осіб.
Зупинка війни та відправка солдатів додому має допомогти, проте все рівно робоча сила в РФ скорочується приблизно на 1 млн осіб щороку через жахливу демографічну ситуацію. Близько 600 тисяч демобілізованим буде важко отримати роботу, адже вони походять із найбідніших регіонів країни, їм бракує навичок, що потрібні у цивільній економіці.
"Скорочення чисельності армії допоможе центральному банку в його боротьбі з інфляцією. ... Проблема в тому, що Путін не має наміру скорочувати свою армію. У вересні він наказав збільшити армію на 180 000 солдатів до 1,5 мільйона активних військ, що зробить її другою за чисельністю у світі після Китаю. І коли Росія припинить воювати, їй доведеться підтримувати роботу військових заводів, щоб відновити шкоду, завдану Україною", - йдеться в матеріалі.
Распечатать
